Головна » Статті » Краєзнавство » Демидівка

Історія школи Демидівки
Перші згадки про школу в Демидівці… В архівних матеріалах знаходимо свідчення про те, що перша двомовна школа-семирічка була відкрита ще у 1917 році. Директором школи був Вишневський Олег, учителі – Марія Бундовна(його дружина) та Зіна Натензон. У школі навчалося 138 дітей, в переважній більшості діти польських посадників та єврейських заможних крамарів. Навчання було платним і не для усіх доступним, особливо у старших(5-7)класах. Кому з селянських дітей вдавалося закінчувати 7 класів, то шлях до середньої і вищої освіти був закритий. Діти селян-бідняків в основному закінчували навчання після 1-2 або 3 класу. Така політика в галузі освіти призвела до того, що уже в 1931 році зросла кількість неписьменних. У школі працювало 5 вчителів. У 1932 році Кухарук Дем’ян на власний кошт збудував нове приміщення школи.
Велику роботу серед населення у Демидівці вела «Просвіта», активними членами якої були Пекарський Павло Михайлович та Цалапюк Степан Йосипович. Вони розповсюджували «Почаївський листок», тижневики «Народні вісті», «Волинська неділя», «Приятель господаря», «Сільський світ», «Рільник», дитячий журнал «Сонечко». У кінці 20-х років польські власті приступили до ліквідації просвітянської організації.
У 1924 році польський уряд прийняв постанову про заборону користування українською мовою в державних установах. Міністр освіти провів реформу, за якою більшість україномовних шкіл перетворювалися на двомовні з переважанням польської мови. У Демидівці та сусідніх селах українські школи були перетворені на двомовні, а вчителі-українці звільнені з роботи.
Така доля спіткала талановитого педагога Єлизавету Дунас, яка була звільнена з роботи і знову змогла учителювати лише після відновлення радянської влади.

Навчання, обпалене війною

«І зараз ми, старше покоління, загартоване у Великій Вітчизняній війні, гордимося, що в нашій школі продовжують ідеї минулого і з ними йдуть у майбутнє».
(Із спогадів учительки-пенсіонерки Н.О.Безуглої)


24 червня 1941 року у Демидівку увійшли фашисти. Восени цього ж року групі військовополонених було дано наказ викопати на околиці Демидівки дві глибокі ями зі сходами вниз. Саме тут відбулася страшна трагедія, свідками якої були підлітки Сергій Гончарук, Микола Мельничук, Грицько Ніпрук та Микола Березюк. Серед дітей, яких привезли на розстріл, були їхні однокласники. У цей день було страчено близько 700 євреїв, в основному дітей та жінок. У 1992 році до 50-річчя цієї трагедії на місці розстрілу було споруджено обеліск.
10 квітня 1944 року розпочалося навчання дітей шкільного віку, а 25 серпня 1946 року сформовано школу-семирічку. Навчально-виховний процес здійснювали вчителі Грищенко О.Я., Перетятко Л.М., Любунько Н.В., Дунас Є.Т. Згодом до них приєдналися Ошарська Я.А., Різниченко М.Я., Ноель Л.К., Петровська Я.Є., Коломієць Н.К., Безугла Н.О. Директором школи була Погрібна С.Р., згодом Ясько В.І., Никоненко О.Г. Завідувачем райво працював Солоп Іван Григорович.
Про тяжкі умови навчання і праці неодноразово згадувала ветеран педагогічної праці Ошарська Я.А.: «Підручників не було, писали на газетах, використовуючи світлі місця або на сірому папері з-під мішків. Наповнюваність класів перевищувала 37 учнів, а тому часто сиділи за партою по трьох».
Силами вчителів та учнів у райцентрі було побудовано чотири дерев’яні школи з розібраних по селах будинків.
Із спогадів учительки Н.О.Безуглої: «Після денної напруженої роботи з учнями вчителі вечорами ішли вчити грамоти їхніх батьків, які збиралися по хатах по 6-7 осіб і жадібно засвоювали перші ази писемності – від хрестиків переходили до написання свого прізвища. Так від вечірніх гуртків ми перейшли до вечірніх шкіл малописьменних».
У 1946-1947рр. у школі навчалося 219 учнів, за рік їх число збільшилося до 330. у 1947-48 н.р. школа реорганізована у середню. 1949 рік – рік першого випуску середньої школи. 15 випускників здавали випускні екзамени у Млинові, тому що в Демидівці на той час не було учителів з вищою освітою, щоб створити екзаменаційну комісію. Першими випускниками школи були Савчук Марія, Котовська Марія, Яськевич Євгенія, Стецюк Євгенія, Дмитрук Євгенія, Соловей Катерина, Закалюжний Василь, Бурець Василь, Левчук Лідія, Вознюк Олена, Дунас Катерина, Олійницька Галина, Степанюк Лідія, Ніплюхін Валентин, Дмитрук Анастасія.


Освіта післявоєнного десятиріччя

Рідна школо, найдорожча в світі!
Щиру дяку ти від нас прийми.
І пишайсь, учні, твої діти,
Зашуміли дужими крильми.
(І.Цюпа)


Розвиток освіти 50-х років тісно пов’язаний із відбудовою народного господарства, зруйнованого війною. Уже у 1950-1951 навчальному році у школі навчалося 600 учнів, учительський колектив поповнився до 30, кількість класів-комплектів становила 18. у 1957 році розв’язалася найголовніша проблема вчителів, батьків, учнів – було збудовано нове приміщення двохповерхової школи. У цей час директорами були Шевчук Василь Трифонович, Гирич Іван Іванович.
Демидівська школа стала справжнім лідером освіти, виховання і навчання: створено класи-кабінети, красиво оформлено зал бойової та трудової слави, а також Ленінський зал. У цьому треба надати велику заслугу вчителю малювання та креслення Анатолію Івановичу Скоропадському. У цих кабінетах проводили районні методоб’єднання, семінари. «До нас приїздили вчитися учителі з усіх сіл району, ділилися своїм педагогічним досвідом», - згадує пенсіонерка Ніна Опанасівна Безугла.
Справжнім майстром педагогічної справи, талановитим педагогом був Сусла Григорій Якович, учитель фізики, відмінник народної освіти, інспектор шкіл райво. Відмінниками народної освіти було 5 учителів: Дунас Єлизавета Трохимівна, Ошарська Ядвіга Антонівна, Сусла Григорій Якович, Резінченко М.Я., Яковчук В.І.
У квітні 1959 року був прийнятий закон «Про зміцнення зв’язку школи із життям і про дальший розвиток системи народної освіти в УРСР». У цьому документі передбачалась структура побудови школи, введення восьмирічного всеобучу, перетворення десятирічних шкіл в одинадцяти річки, створення матеріальної бази для оволодіння учнями шкіл однією з масових професій. У законі було визначено політехнізацію, зміцнення зв’язку школи з виробництвом. З цією метою у школі вводилося виробниче навчання, створено учнівську виробничу бригаду різного профілю. Ентузіастом цієї справи був учитель Скоропадський Анатолій Іванович, учні якого проходили виробничу практику на лісозаводі.

Демидівська школа у шістдесяті роки

„Для кожної людини центр землі – це те місце, де вона живе. Куди б вас не занесла доля, по яких шляхах дорогах не носили б вас ноги, в які краї, на які моря не завела б вас необхідність чи допитливість, ви все одно весь час мріятимете про те місце, де лежить саме ваш центр планети. Рідна школа завжди тягне до себе”.
  (Юрій Збанацький. „Малиновий дзвін”)


Шістдесяті роки стали роками дальшого розвитку і розквіту освіти. Покращувалися форми і методи педагогічного процесу, росла і змінювалась матеріально-навчальна база школи. Історія школи складалася із сотень біографій її випускників, творчого портрета кожного вчителя, жовтенятського, піонерського і комсомольського руху. Для її возвеличення проводились реформи, зміни, вироблялись стратегії і проекти, видавались закони.
Освіта і школа 60-х років перебувала у стані постійного експерименту, політизації, пристосування до потреб комуністичного будівництва. З 1960 по 1970 рік школу закінчило 743 учні. Золоті медалі одержали 8 учнів, срібні медалі – 9 учнів. З 1960 року кількість учнів поступово почала збільшуватись і досягла в 1970 році 738 учнів.
Серед випускників 1963 року – учениця Пацан Лариса Миколаївна, яка закінчила школу із срібною медаллю. Сьогодні Лариса Миколаївна працює у ліцеї вчителем хімії, має педзвання „вчитель-методист”, є двічі лауреатом Соросівської премії, має багато випускників – послідовників своєї справи.

Школа 70-80- років – підґрунтя культури і духовності 

„Нас пам’ять не раз повертає у юність,
Думки осяває вечірня зоря,
Де вечір святковий окрилює будні,
Де ранок прохав: „Не пора, не пора”.
  (Віктор Степанюк, випускник школи)


Завданнями школи 70-80 років було забезпечення середньою освітою кожного громадянина України, незалежно від його бажання і соціальної потреби. У ці роки були створені виховні центри, обладнувались навчальні кабінети. Окрасою школи став музей природи, створений за ініціативою дирекції школи, вчительки біології Жигалюк О.О., заступника директора по господарській роботі Поліщука В.Д., вчителя Скоропадського А.І.
Директори школи Яковчук В.І., Антосюк Л.П. багато зробили для зміцнення навчально-матеріальної бази школи. З вересня 1978 року школу очолив Микола Ананійович Рудковський.
У 70-80 роки Демидівська школа була центром естетичного виховання школярів – організовувались спортивні змагання, конкурси, олімпіади, фестивалі, зустрічі з цікавими людьми. У 1974 році утворено шкільне біологічне товариство „Мала Тімірязєвка”, яке двічі виходило переможцем Всесоюзного конкурсу, у 1983 році музею природи присвоєно звання „Зразковий”.
У 1985 році на базі школи відзнято фільм „З любов’ю до природи” за участю відомого травознавця Носаля І.М. великі успіхи мають учні школи на Всеукраїнській олімпіаді з біології: Фігловський Олексій(1978, ІІ місце), Жигалюк Сергій(1986р, ІІ місце, обраний делегатом УІІІ Всеукраїнського з’їзду з охорони природи), Романчук Віра(1984р. ІІІ місце, ІІ місце на Всесоюзному конкурсі юних натуралістів у місті Тбілісі).

Заклад у роки становлення незалежності України

„Наш ліцей – наша друга родина,
Тут навчаємось бути людьми,
Щоуроку, щодня, щохвилини
Ми йдемо до своєї мети”.
  (Із Гімну ліцею)


Демидівська школа неодноразово виходила переможцем серед навчальних закладів Млинівського району і на її честь пінімався прапор трудової слави. У 1993 році школа стала переможцем обласного конкурсу „Школа - 93”.
Постановою Верховної Ради України від 22.09.1995 року № 346 Демидівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів віднесена до Демидівського району Рівненської області.
Розпорядженням голови райдержадміністрації від 12.07.1999 року школа реорганізована в Демидівський навчально-виховний комплекс „школа - ліцей”.
23 травня 1999року заклад святкував 50-річний ювілей першого випуску середньої школи. Гостям свята була організована екскурсія по школі, відбулися урочиста святкова лінійка та збори, присвячені 50-річному ювілею, двохгодинний концерт, учительський вогник „Зорепадом летять роки…”.
Розпорядженням голови адміністрації № 319 від 24.09.2002 року НВК „школа – ліцей” реорганізований у Демидівський ліцей. У школі ІІІ ступеня введено профільне навчання за такими напрямками: історико-правовий, фізико-математичний, технологічний.

Партнерство в освіті

На протязі свого існування Демидівська школа підтримувала дружні зв’язки із школярами інших республік – Литви, Білорусії, Латвії, Естонії. У 70-8- роках плідно діяв клуб інтернаціональної дружби, діти листувалися між собою, організовувалися цікаві екскурсії і змістовні зустрічі. Із розпадом СРСР такі стосунки на деякий час перервались, а в 2003-2004 н.р., формуючи ідею польсько-українських відносин, потребу нав’язання між людських контактів за допомогою партнерства шкіл, а також зваживши на численне проживання на території нашого району польського населення, налагоджено співпрацю між Демидівський ліцеєм і гімназією ім. Європейської Спільноти в Кандитах.
З метою підтримки стосунків між учнями та вчителями цих шкіл підтверджено добру волю розвиткові та поглибленню взаємних контактів. Співпраця розвиватиметься в дусі взаєморозуміння та пошани інтересів і прав, існуючих у двох державах.
Польські колеги у кількості 8 чоловік у травні 2004 року вперше відвідали Демидівський ліцей.

Спортивні досягнення Демидівської школи

Коли мова йде про фізичну культуру та спорт, чомусь у першу чергу думки линуть до того, хто ще в дитинстві прививав любов до фізкультури і спорту. Для випускників багатьох років Демидівської школи і для учнів Демидівського ліцею такими людьми є Олександр Павлович та Дарія Петрівна Городнюки, які розпочали свою трудову діяльність у Демидівській школі на початку 70-х років.
Спортсмени Демидівської школи завжди були на висоті. З 1976 року нижче третього місця в області команда не займала. Були призерами обласних змагань «Зірниця», «Орля». Часто доводилося виступати на республіканських змаганнях.
Спортсмени Демидівського ліцею складають основу районних команд з футболу, баскетболу, волейболу, легкої атлетики, легкоатлетичного кросу, а команда шостого класу щороку успішно виступає на обласних змаганнях «Старти надій». Тільки на першості області легкоатлети району посідали ІІ-У місця. А останні п’ять років команда з легкоатлетичного кросу впевнено займає ІІІ сходинку п’єдесталу.
У 2004 році команда юнаків Демидівського району, основу якої складали учні ліцею, стала чемпіоном області.
Демидівський ліцей пишається своїми випускниками, вихованцями Городнюків Олександра Павловича та Дарії Петрівни, а нині вже відомими спортсменами:
• Барванова Ілона – марафонський біг, майстер спорту міжнародного класу, член збірної України з легкої атлетики, переможець змагань у Києві «Під каштанами», переможець у марафонському бігу у Дюссельдорфі – 2004 року на одному із етапів Кубку світа.
• Котовська Ольга – майстер спорту з бігу на довгі дистанції, чемпіонка України, член збірної Рівненської області з легкої атлетики.
• Полюхович Роман – кандидат у майстри спорту в бігу з перешкодами на 3 км, член збірної Рівненської області з легкої атлетики.
• Погранична Олена – чемпіонка області з бігу на 100 і 200 метрів, спортсмен І розряду, член збірної області з легкої атлетики.

Учителем школа стоїть, а школою держава

„У кожній людині є сонце,
тільки не треба його гасити”.
(Сократ)


За час існування педагогічний колектив створив діючу модель навчального закладу з найскладнішим напрямком діяльності – навчання та виховання обдарованих та здібних учнів. Головний закон ліцею: бачити попереду себе людину, шанувати та цінувати її.
Пошук, виховання та підготовка талановитого вчителя – завдання адміністрації ліцею, яка вважає, що завдання будь-якого керівника педагогічного рангу – знайти, відкрити в людині те, що її красить, пробудити і дати поштовх до розвитку педагогічного таланту вчителя.
Члени методичної ради дбайливо збирають зернини педагогічного досвіду, узагальнюють і пропагують серед колег. Творчі портрети учителя, тижні педагогічної творчості, конкурси „Вчитель року” – це своєрідні звіти, чудові форми вшанування майстрів педагогічної справи, пропаганди досвіду, що проводяться у ліцеї. Демидівський ліцей має своїх призерів районного конкурсу „Вчитель року”: Гамків В.І. – у номінації „Початкові класи”, Тарасюк С.А. у номінації „Вчитель математики”, Жигалюк О.О. у номінації „Біологія”, Булейко Н.М. у номінації „Класний керівник року”. 14 вчителів ліцею мають звання „вчитель-методист”: Гамків В.І., Городнюк О.П., Дунас А.І., Жигалюк В.Ю., Жигалюк О.О., Котовська С.А., Онищук Л.М., Пацан Л.М., Романцев М.М., Рудковський М.А., Смаль М.В., Щупко В.Г., Юхимчук В.Д. у ліцеї працює два Заслужені вчителі України Жигалюк О.О., Рудковський М.А., два лауреати премії Сороса – Жигалюк О.О., Пацан Л.М.(двічі). Дев’ять учителів мають педагогічне звання „Старший вчитель”: Березюк В.О., Городнюк Д.П., Нерета Л.В., Панасюк В.Г., Пограничний І.М., Устимчук М.І., Слободянюк Л.І., Росоловська О.М., Шепелюк Н.У.
Делегатом ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти від Демидівського району обрано Онищук Л.М., вчительку української мови і літератури.

Учнівське самоврядування: історія, мета, стратегія

„Щоб виховати людину майбутнього, потрібно не лише забезпечити високу ступінь інтелектуальної підготовки та створити умови для самореалізації учнів, а й привити їм навички самоврядування”

Наш ліцей – це „маленька держава зі своїм урядом. Учнівське самоврядування здійснюється через Парламент – 15 ліцеїстів, які взяли на себе відповідальність керувати закладом. Першим Президентом ліцею обрано Рачинську Ольгу. Символами ліцею є Прапор, Герб і Гімн, Кодекс честі ліцеїста.
Дитяча організація „Родина” створена у квітні 1997 року з метою об’єднання зусиль для добрих і корисних справ, всебічного виховання учнів через участь в органах учнівського самоврядування. Складається з Ради Лідерів, об’єднань „Росточок”, „Веселий вітер”, „Калиновий цвіт”, „Екоклуб”.

Категорія: Демидівка | Додав: Редактор (04.03.2012)
Переглядів: 1617 | Теги: Демидівка, ліцей, школа, Демидівський | Рейтинг: 3.0/2